Анотації до кваліфікаційних робіт магістрів факультету Нафти, газу та екології

139

Кваліфікаційні роботи СВО «Магістр» спеціальності 185 «Нафтогазова інженерія та технології», освітньої програми «Газонафтопроводи та газонафтосховища»

1. Тема: “Оптимізація транспорту високов’язких нафт з підігрівом і застосуванням вуглеводневих розріджувачів

Захист відбудеться    18.12.2018 р. о  9-00, вул. Дворянська, 1/3, ауд. 33
Спеціальність 185 Нафтогазова інженерія та технології
Ступінь вищої освіти магістр: Радуш Дмитро  Сергійович
Керівник: д.т.н., проф. Бошкова І.Л.

Метою роботи є розробка методів технологічного розрахунку та оптимізація експлуатаційних витрат при перекачуванні ВВН.

Актуальність теми. З кожним роком в світі збільшується видобуток високов’язких нафт. Разом з тим поліпшується і поглиблюється відбір легких фракцій з нафти, що веде до збільшення частки вузьких нафтових залишків. Канада, Венесуела, Еквадор та інші країни в даний час ведуть активний видобуток і транспортування нафт з щільністю майже 1 т/м3 і високою в’язкістю, в сотні разів більше в’язкості води. Найбільш дешевим видом транспорту був і залишається трубопровідний. У найближчому майбутньому перекачування ВВН трубопровідним транспортом буде грати вирішальну роль. Транспортування ВВН зважаючи на їх велику в’язкість і, як наслідок, великих втрат на тертя без застосування спеціальних методів, економічно недоцільна. Серед технологій, що використовуються для трубопровідного транспорту ВВН, найбільшого поширення набули перекачування з попереднім підігрівом («гаряча» перекачування), змішування в’язкої нафти з малов’язкими розчинниками, а також широко використовується за кордоном комбінований метод, коли одночасно використовується і підігрів, і розведення. Якщо наукові проблеми технології «гарячої» перекачування вивчені досить добре, то дослідження технології розведення і особливо комбінованого методу перекачування вимагають подальшого продовження і розвитку. У зв’язку з цим залишаються актуальними дослідження з перекачування ВВН з використанням одночасного підігріву і розведення для вирішення проблем при проектуванні трубопроводів для перекачування ВВН і експлуатації вже наявних при їх перекладі на перекачку таких нафт.

При використанні технології спільного розведення і підігріву новим і обов’язковим етапом розрахунків на стадії проектування стає вибір температури підігріву і кількості розчинника. Реалізація такої технології пов’язана певними витратами, які в разі комбінованого методу складаються з витрат на перекачку, витрат на підігрів і витрат на створення суміші. При цьому, при збільшенні кількості розчинника і початкової температури витрати на перекачування знижуються, а витрати на розведення і підігрів збільшуються. Тому при техніко-економічному обґрунтуванні потрібно вирішити задачу вибору кількості розчинника і температури підігріву, для яких сумарні експлуатаційні витрати мінімальні.

Реалізація іншої важливої задачі пов’язана з можливим перекладом чинного нафтопроводу і нафтоперекачувальної станції із заданою гідравлічної характеристикою для перекачування планованого кількості високов’язкої нафти.

2. Тема: “Вивчення способів підвищення ефективності транспортування високов’язких нафт в залізничних цистернах

Захист відбудеться    18.12.2018 р. о  9-00, вул. Дворянська, 1/3, ауд. 33
Спеціальність 185 Нафтогазова інженерія та технології
Ступінь вищої освіти магістр: Іванов Володимир Валерійович
Керівник: д.т.н., проф. Світлицький В.М.

Метою роботи є дослідження проблем підвищення ефективності перевезень ЗВЖ і вироблення рекомендацій щодо науково-технічних рішень виконання цього завдання, яка має на увазі:
– скорочення часу обороту цистерн за рахунок зниження їх простою під зливом;
– зниження енерговитрат на розігрів ЗВЖ перед і під час зливу;
– забезпечення повного зливу на майданчиках з обмеженими енергоресурсами.

Актуальність теми. В даний час видобуваються значні обсяги нафт, що володіють високою в’язкістю при звичайних температурах або містять велику кількість парафіну і, внаслідок цього, застигають при високих температурах. Стрімкий розвиток світової економіки зумовив поступове виснаження енергетичних корисних копалин, в числі яких ключове місце посідає нафта. Зменшення розвіданих запасів нафти призвело до зростання частки в загальному видобутку важких швидкозастигаючих високов’язких нафт. З точки зору переробки такі нафти є цінною сировиною, однак їх логістика стикається з цілою низкою технологічних труднощів. Відчутний прояв аномальних реологічних властивостей високов’язких нафт зумовлює небезпеку їх застигання в трубопроводі чи резервуарах, що суттєво підвищує ймовірність виникнення аварійних ситуацій. Крім того, наявність в нафті значної концентрації парафінів викликає небезпеку їх випадання на стінки трубопроводу, значно знижуючи при цьому його продуктивність. Високі показники в’язкості нафти, особливо в діапазоні низьких температур, сприяють суттєвому підвищенню гідравлічного опору трубопроводу а разом з ним і значним енергетичним втратам.
Транспортування таких нафтопродуктів при низькій температурі стає дуже скрутній, тому їх перевозлять в спеціальних залізничних цистернах. Щоб полегшити транспортування, прийом і зберігання в умовах низьких температур, здійснюють підігрів нафтопродуктів безпосередньо в резервуарах і цистернах. В’язка нафта не може швидко пересуватися по трубах, що скорочує обсяг перекачування нафти. Коли вона тече занадто повільно, її розбавляють бензином або іншими розчинами, а іноді нагрівають. Але ці методи далеко не дешеві, а іноді їх важко виконати. Тому актуальним є удосконалення методу підвищення швидкості зливу нафти з залізничних цистерн, що враховує вплив опадів (дощу та снігу), нерівномірність температурного поля всередині цистерни і мінливість коефіцієнтів теплопередачі на різних ділянках її поверхні.

3. Тема: «Дослідження режимів транспортування вуглеводневих рідин по трубопроводах з проміжними насосними станціями»

Захист відбудеться    18.12.2018 р. о  9-00, вул. Дворянська, 1/3, ауд. 33
Спеціальність: 185 Нафтогазова інженерія та технології
Ступінь вищої освіти магістр: Павлів Любомир Володимирович
Керівник: д.т.н., проф. Дорошенко В.М.

Мета роботи є розробка методики, що дозволяє вибрати оптимальний режим роботи для нафтопровідних систем різних діаметрів із заданою продуктивністю, шляхом визначення кількості працюючих насосних агрегатів на кожній станції і частот обертання їх роторів.

Актуальність роботи. В останні роки велика увага приділяється розробці частотно-регульованих електроприводів магістральних насосів нафтоперекачувальних станцій. Основними достоїнствами частотного регулювання магістральних насосів є економічність і плавність регулювання режимів перекачування. додатковими позитивними факторами застосування частотнорегульованого приводу є: зниження числа включень – відключень магістральних насосів і плавний вихід на розрахунковий режим перекачування, що призводить до зниження хвиль тиску в трубопроводах як при переході від одного технологічного режиму до іншого, так і в умовах нестабільності технологічних режимів. В кінцевому підсумку, це збільшує залишковий ресурс магістрального нафтопроводу; знижує ймовірність поривів трубопроводів і забруднення навколишнього середовища продуктами перекачування; дозволяє плавно знижувати тиск на виходах проміжних нафто перекачувальних станцій до рівня мінімальних тисків, встановлених технологічними параметрами нафтопроводу; дозволяє виключити дроселювання і частково відмовитися від застосування на нафтоперекачувальних станціях змінних роторів.
Робота присвячена розробці нової технології регулювання режимів транспортування рідких вуглеводнів по магістральних трубопроводах шляхом використання на насосних станціях перекачувальних агрегатів з частотно-регульованим електроприводом (ЧРП). Розробляється концепція нової технології, аналіз варіантів оптимізації режимів перекачування вуглеводневих рідин по трубах, наведено весь цикл розрахунків (включаючи гідравлічні і техніко-економічні) і інженерних рішень, необхідних для здійснення цього завдання – від обґрунтування доцільності застосування приватного регулювання на магістральних трубопроводах, до його технічної реалізації.

4. Тема «Моделювання режимів роботи газорозподільної станції Одеса-1»

Захист відбудеться    18.12.2018 р. о  9-00, вул. Дворянська, 1/3, ауд. 33
Спеціальність 185 Нафтогазова інженерія та технології
Ступінь вищої освіти магістр: Нікітін Ілля Юрійович
Керівник: к.т.н., доцент Василів О.Б.

Одним із основних напрямків енергетичної стратегії України до 2030 року є ресурсозбереження. Що стосується газової галузі, то впровадження ресурсозберігаючих технологій економічно виправдане, оскільки витрати на реалізацію енергозберігаючих проектів приблизно в 2-2,5 разу, а за деякими даними, в 4 рази нижче, ніж на розвиток видобутку газу.
Проблема зниження витрат енергоресурсів по галузі в першу чергу має бути спрямована на підвищення ефективності роботи магістральних газопроводів і передусім газорозподільних станцій, як основних споживачів потенціальній енергії – тиску у магістральному газопроводі.
Детально описано технологічну схему, устаткування, режими роботи газорозподільної станції “Одеса-1”. Виконано аналіз сучасних способів утилізації енергії надлишкового тиску газу. За результатами моніторингу робочих характеристик ГРС “Одеса-1” за 2017-2018 рік зроблена оцінка нерівномірності споживання газу і відповідно нерівномірності режиму його дроселювання.
Виконані розрахунки за визначенням максимального вироблення електроенергії за допомогою утилізаційного турбодетандера і використання отриманого холоду газу після зниження його тиску для соціальних потреб – створення льодової ковзанки для м. Одеса. Підібрано електричну схему, яка дозволяє акумулювати вироблену електричну енергію при змінних режимах роботи електрогенератору, приводом якого є турбодетандер. Розроблена технологічна схема і розраховано економічний ефект при її впровадженні на ГРС “Одеса-1”.
До оригінальних слід віднести розробку комбінованої схеми, варіант прив’язки нового устаткування до устаткування діючої ГРС «Одеса-1».

5. Тема: «Моделювання режимів роботи газопроводів на ділянці Тарутине – Орлівка при недовантаженні»

Захист відбудеться    18.12.2018 р. о  9-00, вул. Дворянська, 1/3, ауд. 33
Спеціальність  185 Нафтогазова інженерія та технології
Ступінь вищої освіти магістр: Дода Владислав Анатолійович
Керівник: к.т.н., доц. Василів О.Б.

Мета роботи є розробка методики, що дозволяє визначити раціональні режими експлуатації газопроводів в умовах недовантаження.

Актуальність роботи. Протягом останніх років спостерігається зниження продуктивності газотранспортної системи (ГТС) в порівнянні з проектним значеннями і сьогодні ГТС України працює зі значним недовантаженням. Це призводить до погіршення експлуатаційних показників та збільшення витрат паливного газу на транспорт.
Сучасні ГТС мають складну геометричну конфігурацію (різні діаметри експлуатаційних ділянок, наявність кількох ниток з перемичками, наявність лупінгів, відводів до споживачів тощо). Компресорні станції газопроводів оснащені різними типами відцентрових нагнітачів та газотурбінних установок. Тому на протяжних кільканиткових газопроводах можуть бути реалізовані декілька варіантів їх роботи, що різняться як схемами роботи лінійної частини (включення чи відключення окремих ниток, лупінгів, відводів, перемичок між нитками тощо), так і схемою роботи газоперекачувальних агрегатів на кожній КС. Кожному варіанту роботи складної газотранспортної системи відповідає певний розподіл потоків газу між нитками газопроводів, певна пропускна здатність системи загалом і певні енергетичні витрати на транспортування газу.
Вирішення задачі зменшення витрат енергоресурсів при транспорті газу можливо за рахунок оптимізації режимів експлуатації основного обладнання та об’єктів транспорту газу, оскільки оптимізація режимів роботи є найменш затратним напрямом.
Робота присвячена рішенню задачі зниження витрат енергоресурсів в галузі за рахунок підвищення ефективності роботи систем компримування компресорних станцій магістральних газопроводів. Ефективність роботи систем компримування визначається розподілом навантаження між компресорними станціями, організацією систем компримування, енерготехнологічними характеристиками газоперекачувальних агрегатів, їх технічним станом і регулюванням режимів роботи агрегатів в процесі експлуатації.

Кваліфікаційні роботи СВО «Магістр» спеціальності 144 «Теполоенергетика», освітньої програми «Теполоенергетика і теплофізика»

1. Тема: “Дослідження теплообміну в теплоутилізаторах контактного типу”

Захист відбудеться    18.12.2018 р. о  1200, вул. Дворянська, 1/3, ауд. 33
Спеціальність: 144 Телоенергетика
Ступінь вищої освіти магістр: Мацько Богдан Сергійович
Керівник: д.т.н., проф. Бошкова І. Л.

Мета роботи ­- дослідження є отримання науково-технічних рішень з інтенсифікації процесів теплообміну в теплоутилізаторах із рухомою гранульованою насадкою.

Актуальність теми. Значну частину теплових втрат в енергетичних та теплотехнічних установках різного призначення становить фізична теплота відхідних газів, використання якої може бути скероване на підвищення ефективності виробничих процесів. Однак доцільність утилізації теплоти не завжди обґрунтована, що пов’язано, загалом, з браком розробок ефективних теплоутилізаторів, зокрема для утилізації низькопотенційної теплоти, та з невизначеністю даних з раціональних теплових режимів їх роботи. Техніко-економічна доцільність використання теплоутилізаторів з низькими температурними напорами може бути підвищена за використання теплоносієм гранульованої насадки. Теплоутилізаційні установки контактного типу, для яких характерний безпосередній теплообмін газу (повітря) з шаром часток, мають значний потенціал підвищення ефективності їх використання. Високу теплову ефективність демонструють рекуперативні теплообмінники із щільним рухомим шаром. Виникає можливість створювати розвинену поверхню нагрівання у вигляді безупинно рухливих, спеціально обраних часток. Однак, для промислового впровадження недостатньо надійних даних з теплообміну між щільним шаром часток і газом. Отже, видається доцільним застосування теплоутилізаторів із гранульованою насадкою на виробництвах, які характеризуються відносно невисоким температурним рівнем відхідних газів, тому визначення умов інтенсифікації процесу теплообміну у теплоутилізаторах із гранульованою насадкою є актуальним науковим і технологічним завданням у сучасних умовах розвитку енергетики та економіки.

2. Тема: «Дослідження процесу нагрівання щільного шару гранульованого матеріалу»

Захист відбудеться    18.12.2018 р. о  1200, вул. Дворянська, 1/3, ауд. 33
Спеціальність 144 «Теплоенергетика»
Ступінь вищої освіти магістр: Чернов Андрій Олександрович
Керівник: д.т.н., проф. Бошкова І.Л.

Мета роботи є наукове обґрунтування вибору раціонального матеріалу для використання в якості нерухомої гранульованої насадки для теплоутилізатора контактного типу і встановлення оптимальних режимних параметрів теплообміну.

Актуальність роботи. При проектуванні та конструюванні теплообмінних апаратів необхідно максимально задовольнити чисельні і в більшості випадків суперечливі вимоги, що пред’являються до теплообмінників. Основні з них: дотримання умов протікання технологічного процесу; більш високий коефіцієнт теплопередачі; низький аеродинамічний опір апарату; технологічність конструкції з точки зору виготовлення; економне використання матеріалів. Для оцінки сукупності механізмів теплопередачі в щільних шарах гранульованих матеріалів потрібно вивчення властивостей гранульованих матеріалів як середовища для теплопереносу та акумулювання енергії. Методом вивчення є експериментальне дослідження процесу теплообміну між наскрізним газовим потоком та гранульованою насадкою із керамзиту і гравію, рухомою та нерухомою, та визначення впливу швидкості фільтрації газу, швидкості руху гранульованої насадки, виду гранульованого матеріалу, вхідної температури газу, що гріє, діаметру часток на інтенсивність нагрівання.

 

3. Тема: “Аналіз доцільності модернізації блоку теплообмінного обладнання з метою зниження енерговитрат на газорозподільній станції в Одеській області”

Захист відбудеться    18.12.2018 р. о  1200, вул. Дворянська, 1/3, ауд. 33
Спеціальність  144 «Теплоенергетика»
Ступінь вищої освіти магістр: Варвонець Анатолій Дмитрович
Керівник: д.т.н., проф. Тітлов Олександр Сергійович

Метою аналіз доцільності модернізації блоку теплообмінного обладнання на газорозподільній станції при впровадженні детандер-генераторних агрегатів з оцінкою можливості впровадження теплового насосу.

Актуальність теми. На сьогоднішній день завданням державного значення є впровадження енергозберігаючих технологій. При редукуванні газу на газорозподільних станціях (ГРС) до тисків в розподільних мережах втрачається значна кількість потенційної енергії надлишкового тиску газового потоку, яка була раніше передана йому на компресорних станціях. Використання вторинних енергетичних ресурсів, до яких відноситься енергія надлишкового тиску природного газу на ГРС, є одним із способів енергозбереження. Однією з енергозберігаючих технологій виробництва електроенергії є впровадження детандер-генераторних агрегатів на ГРС.
При установці на існуючих ГРС детандер-генераторного агрегату виникає проблема з підігрівом газу, так як зниження температури при розширенні в детандере істотно вище, ніж при дроселюванні. Важливим питанням при впровадженні детандер-генераторних агрегатів є вибір раціонального способу підігріву.
У магістерській роботі виконується оцінка можливості роботи встановленого на ГРС теплообмінного обладнання (підігрівачів ПТПГ-30) при збільшенні навантаження у зв’язку з впровадженням ДГА. Крім того, оцінюється можливість впровадження теплового насосу замість традиційних підігрівачів. Виконується розрахунок параметрів роботи теплового насосу та його техніко-економічне порівняння з градаційним способом підігріву природного газу на ГРС.

4. Тема: «Розробка комбінованих систем отримання води з атмосферного повітря»

Захист відбудеться    18.12.2018 р. о  1200, вул. Дворянська, 1/3, ауд. 33
Спеціальність  144 «Теплоенергетика»
Ступінь вищої освіти: магістр: Возіянов Олексій Ігорович
Керівник: д.т.н., проф. Тітлов Олександр Сергійович

Актуальність теми. Застосування компресійних холодильних агрегатів в якості джерела холоду кліматичних систем в усіх випадках передбачає наявність електричної енергії і певних температурних умов при експлуатації. Так, в стаціонарних умовах роботи компресійні холодильні агрегати використовують мережеву електричну енергію, а при роботі в транспортних умовах – енергію, яка виробляється за допомогою дизель-генератора або енергію, накопичену в акумуляторних батареях. Також для надійної роботи компресійних холодильних агрегатів потрібна і певна температура зовнішнього повітря, яка виключає загустіння масла в компре-орі. Наприклад, сучасні нормативні документи допускають роботу компресорів в складі холодильних агрегатів тільки при температурі зовнішньо-го повітря вище плюс 10 °С. У зв’язку з вибором АВХМ необхідно відзначити, що в останні роки в зв’язку з несприятливим техногенним впливом на навколишнє середовище систем холодильної техніки все більша увага приділяється природним холодильним агентам. Останні документи вже чітко регламентують застосування конкретних природних холодильних агентів для різних типів холодильних машин: для побутових і торгових холодильників – пропан; для середніх холодильників – вуглекислота; для великих систем – аміак.
АВХМ на відміну від аналогів – бромістолітіевих абсорбційних холодильних машин і пароежекторних водяних холодильних машин, холодильним агентом в яких є вода, мають більш широку сферу застосування, зокрема, в області негативних температур до мінус 50 °С. Для їх роботи можна використовувати найрізноманітніші джерела теплової енергії: технологічну пару, гарячу воду, гази печей, вихлопні гази двигунів внутрішнього згоряння. АВХМ, окрім завдань кондиціювання повітря, можуть бу-ти використані і в холодильниках при тривалому зберіганні за-морожених продуктів й сільськогосподарської сировини.

Метою роботи: є проектування комбінованих абсорбційних водо-аміачних холодильних машин (АВХМ) в складі систем отримання води з атмосферного повітря (СОВ).
У рамках поставленої мети вирішили наступні завдання:
а) виконано аналіз сучасного стану методів розрахунку і розробок комбінованих АВХМ з урахуванням умов роботи СОВ, визначено най-більш перспективні напрямки розробок;
б) виконано термодинамічний і конструкторський розрахунки основних елементів комбінованою АВХМ з урахуванням специфіки роботи в складі СОВ;
в) розроблено нові схеми і конструкції комбінованих АВХМ;
г) виконано аналіз отриманих результатів, сформулювали рекомендації і визначено напрямки подальших досліджень.

5. Тема: «Вивчення тепловологових режимів при низькотемпературному зберіганні дрібнонасіннєвого зерна»

Захист відбудеться    18.12.2018 р. о  12-00, вул. Дворянська, 1/3, ауд. 33
Спеціальність  144 «Теплоенергетика»
Ступінь вищої освіти: магістр: Устенко Роман Андрійович
Керівник: д.т.н., проф. Тітлов Олександр Сергійович

Проведений аналіз способів підвищення якості та тривалості зберігання дрібносем’яних зерна показав перспективність низькотемпературної обробки в період збору врожаю. Виконаний теоретичний аналіз процесів теплообміну зернівки ріпаку показав, що основне термічний опір зосереджено всередині.

Метою даної роботи є вивчення особливостей режимів обробки їх зернових продуктів в широкому діапазоні температур і вологовмісту по-току повітря, як агенту низькотемпетурной сушки.

Завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети:
1) вивчити технологічні аспекти холодильної обробки зернових продуктів;
2) вивчити технічні аспекти холодильної обробки зернових продуктів;
3) розробити методи розрахунку теплових і гідравлічних режимів обробки зернових продуктів.

Кваліфікаційні роботи СВО «Магістр» спеціальності 101 «Екологія», освітньої програми «Екологічний контроль та аудит»

Тема 1:  «Комплексна оцінка електромагнітного забруднення житлових приміщень». 

Захист відбудеться 18.12.2018 р. о 900, вул. Канатна, 112, ауд. Е-66. Спеціальність 101 «Екологія». Ступінь вищої освіти: магістр: Бойко Віктор Вікторович. Керівник: к.б.н., доц. Гаркович Олексій Леонтійович

На сьогоднішній день однією з найвагоміших причин різних проблем людини та оточуючого середовища є електромагнітне випромінювання, яке існує майже всюди, рівень випромінювання є на багато вищий за норму. Тому необхідно постійно проводити контроль рівня електромагнітного забруднення території і розробляти ефективні природоохоронні заходи для зниження негативного впливу електромагнітного випромінювання на населення.

Метою є оцінка рівня екологічної безпеки житлових приміщень та розробка природоохоронних заходів і рекомендації щодо покращення рівня захисту населення.

Завдання, для досягнення поставленої мети:

  • Провести аналіз характеристик впливу електромагнітних полів на навколишнє середовище і організм людини
  • Розглянути і дослідити методи і засоби вимірювання характеристик техногенних електромагнітних полів.
  • Провести обстеження електромагнітного забруднення житлового приміщення
  • Розглянути і проаналізувати сучасні методи колективного та індивідуального електромагнітного захисту .
  • Розробити природоохоронні та організаційно-технічні заходи і рекомендації спрямовані на підвищення захисту.

Об’єкт дослідження – процеси негативного впливу техногенних електромагнітних полів.

Предмет дослідження – характеристика електромагнітних полів на території житлового приміщення

Методи дослідження: практичне використання приладів радіометричного та дозиметричного контролю та випромінювання.

Наукова новизна: на основі отриманих даних випливає те що, зараз нас оточує велика кількість джерел електромагнітного випромінювання, такі як персональні компьютери, лінії електропередач, лінії мобільного зв’язку і т.д. Тому було запропоновано в обов’язковому порядку при будівництві житлових будинків, приміщень використовувати спеціальні захисні матеріли: екрануючі сітки, фарби або тканини для штор та тюлей.

Ключові слова: електромагнітне випромінювання, електромережа, мобільний зв’язок, захисні екрани, радіометричний та дозиметричний контроль.

Тема 2: «Удосконалення технології очищення стічних вод пивоварного виробництва»

Захист відбудеться 18.12.2018 р. о 900, вул. Канатна, 112, ауд. Е-66.  Спеціальність 101 «Екологія». Ступінь вищої освіти: магістр:  Кримська Анна Матвіївна. Керівник: к.б.н., доц. Гаркович Олексій Леонтійович

Незважаючи на поступ науки і техніки, стан довкілля з кожним роком погіршується. Особливо актуальною є проблема забруднення водних ресурсів. Збільшується споживання води і, відповідно, збільшується кількість стічних вод, які очищають недостатньо, або зовсім не очищають. Однією з провідних галузей народного господарства України є виробництво харчових продуктів та напоїв. Ця галузь характеризується високим рівнем споживання води і утворенням великої кількості сильно забруднених багатокомпонентних стічних вод, які погано піддаються деструкції. Серед підприємств харчової галузі чільне місце, за об’ємами спожитої води та обсягами стоків, займають пивзаводи, на яких практично відсутні очисні споруди. Тому надзвичайно актуальним для України є розроблення та застосування сучасних технологій для збереження водних джерел від забруднення і виснаження, зокрема для пивної галузі.

Метою роботи удосконалення технології біологічної очистки стічних вод пивоварного виробництва.

Завдання, для досягнення поставленої мети:

– охарактеризувати основні технологічні етапи утворення стічних вод пивоварного виробництва, їх хімічний склад та існуючі технології очистки;

– теоретично обґрунтувати заходи по удосконаленню очистки стічних вод пивоварного виробництва за використання анаеробного зброджування;

– експериментально перевірити технологічні параметри заходів по удосконаленню очистки стічних вод пивоварного виробництва за використання анаеробного зброджування;

– дослідити якісний та кількісний склад стічних вод пивоварного виробництва за використання анаеробного зброджування.

Об’єкт дослідження – стічні води пивоварного виробництва.

Предмет дослідження – процес біологічної очистки стічних вод пивоварного виробництва

Методи дослідження – спеціальні аналітичні, хімічні, фізико-хімічні методи досліджень.

Наукова новизна На основі проведених комплексних досліджень зі зменшення забруднення довкілля стічними водами, що вміщають органічні та біологічні шкідливі компоненти, удосконалено технологію біологічної очистки стічних вод пивоварного виробництва.

Ключові слова: стічні води, пивоварне виробництво, очистка, природні антибіотики, анаеробне бродіння

Тема 3: “Комплексна оцінка шумового забруднення довкілля”

Захист відбудеться 17.12.2018 р. о 9-00, вул. Канатна, 112, ауд. Е-66
Спеціальність 183 Технології захисту навколишнього середовища
Ступінь вищої освіти магістр: Щеснякова Ганна Олегівна
Керівник: д.т.н., проф. Крусір Г.В.

Метою роботи є розробка та порівняльна характеристика методів оцінки впливу шумового забруднення на стан біоти.
Актуальність теми. У сучасному світі в умовах розвитку ІТ та ВТ-технологій шум став найбільш відчутною формою фізичного (хвильового) забруднення природного середовища. Шум є потенційно небезпечним побічним продуктом практично всіх складових сучасного життя – будівництва, транспорту, відпочинку та ін. Сьогодні райони, які раніше вважалися віддаленими і відносно тихими перебувають під загрозою шумового забруднення. Поруч з цим, шум є одним з найпотужніших чинників екологічної небезпеки. Сучасні наукові дослідження щодо вирішення проблем шумового забруднення компонентів довкілля мають переважно антропоцентричний підхід.
Моделі оцінки та прогнозування дії зазначених чинників екологічної небезпеки, заходи та засоби підвищення рівня екологічної безпеки мають на меті забезпечення нормативного стану довкілля саме для людини.
Аналіз основних нормативних документів України щодо захисту населення та навколишнього середовища від шкідливого впливу шуму дозволяє констатувати, що у нашій країні недостатньо науково обґрунтовані градації рівнів шумового навантаження, які отримані на основі вивчення шкідливої дії шуму на біоту. Наявна оцінка екологічної небезпеки шумового забруднення є недостатньою, відсутні моделі прогнозування впливу шумового забруднення на екосистеми.
Таким чином, магістерська робота присвячена розв’язанню актуального науково-практичного завдання, що полягає у вивченні шкідливого впливу шуму на стан екологічної безпеки населених міст із подальшою розробкою науково обґрунтованих градацій рівнів екологічної небезпеки за умов однофакторної та комплексної дії зазначених чинників на біотичні об’єкти.

Тема 4: “Розробка біотехнологій захисту навколишнього середовища”

Захист відбудеться 17.12.2018 р. о 9-00, вул. Канатна, 112, ауд. Е-66
Спеціальність 183 Технології захисту навколишнього середовища
Ступінь вищої освіти магістр: Велет Костянтин Олегович
Керівник: д.т.н., проф. Крусір Г.В.

Метою роботи є обґрунтування та розробка технології утилізації лігноцелюлозних відходів культивуванням гливи звичайної (Pleurotus ostreatus).
Актуальність теми. Однією з найгостріших проблем сучасності є поводження з відходами, а саме їх утилізація, і з кожним роком це питання стає все актуальнішим та потребує прийняття ефективних заходів. Протягом століть людство серйозно не замислювалось про те, наскільки збільшиться кількість відходів антропогенного походження і про те, якими гігантськими будуть території земель, що виділені для реалізації звичних та найпростіших методів «позбавлення» від них – захоронення та складування на полігонах або стихійних звалищах. Ці методи тільки створюють видимість вирішення проблеми, а насправді ж не тільки не позбавляють від продуктів життєдіяльності людей, а й є причиною забруднення навколишнього середовища. В Україні негайно потрібно надати перевагу методам утилізації органічних відходів, забути про вивезення сміття за межі міст та зупинити забруднення довкілля тим, з чого може бути вилучена користь. Неспинно зростають площі земель, які більше ніколи не будуть придатні для ведення сільського господарства, будівництва та будь-якого використання людством, тому що там накопичується велика кількість токсичних речовин та порушені екосистеми.
Головними причинами такого становища є експлуатація застарілого обладнання та невдосконалених технологій, що призводить до накопичення значних об’ємів відходів, низька екологічна свідомість населення, довготривалий підхід до цієї проблеми, як до другорядної з боку законодавчої та виконавчої влади всіх рівнів, відсутність ефективної системи збирання та поводження з відходами, незадовільне фінансове забезпечення заходів щодо поводження з відходами.
Системний сучасний аналіз стану поводження з відходами в країні спонукає вести пошук більш раціональних, ефективних та економічно вигідних шляхів переробки і утилізації ТПВ. Це насамперед вдосконалення нормативно-правової бази щодо регулювання поводження з відходами з урахуванням функцій і обов’язків з цієї проблеми органів виконавчої влади та суворе дотримання чинного законодавства у цій сфері, забезпечення фінансування по впровадженню та популяризації нових екологічно безпечних методів утилізації, зокрема запровадження роздільної системи збирання ТПВ та введення, розповсюдження і надання переваги біотехнологічним методам утилізації, які не чинять негативного впливу на навколишнє природнє середовище.
Відомо чимало технологій, що дозволяють успішно вирішувати проблему ефективної утилізації відходів рослинного походження. Однак традиційні способи утилізації відходів часто засновані лише на їх спалюванні у вигляді котельного та пічного палива і є недоцільними з екологічної точки зору. При спалюванні рослинної сировини у котлоагрегатах утворюються викиди забруднюючих речовин в атмосферу, що сприяє погіршенню стану навколишнього середовища. Також варто зазначити, що при використанні традиційних технологій утилізації знижується коефіцієнт використання природних ресурсів, оскільки лігноцелюлоза, що займає особливе місце серед відходів органічної природи, є цінною сировиною для подальшої переробки в корисні продукти. Тому розробка ефективної та екологічно безпечної технології утилізації лігноцелюлозних відходів є актуальною.

Тема 5: «Розробка системи поводження з електронною складовою муніципальних відходів»

Захист відбудеться 17.12.2018 р. о 9-00, вул. Канатна, 112, ауд. Е-66
Спеціальність: 183 Технології захисту навколишнього середовища
Ступінь вищої освіти магістр: Іванько Владислав Генадійович
Керівник: д.т.н., проф. Крусір Г.В.

Метою роботи є розробка системи поводження з електронною складовою муніципальних відходів.
Актуальність роботи. Інтенсивний розвиток технологій призводить до появи все нової та нової техніки, яка відрізняється від попередньої більш складними функціональними системами, що в свою чергу призводить до появи і впровадження нових технологічних систем. Згідно даних темпи росту утворення ЕВ зростають з кожним роком на 3-4%.
До складу ЕВ входить багато речовин, які можуть бути використані неодноразово, небезпечні хімічні речовини, такі як полівінілхлорид (ПВХ), бромовані антипірени (вогнестійкі добавки), важкі метали (свинець, ртуть, кадмій, хром, сурма, берилій та їх сполуки), дорогоцінні метали а також низка інших хімічних речовин, тому ЕВ представлють велику загрозу для життя людей і навколишнього середовища.
Для підтримки і функціонування даного інноваційного циклу потрібна науково-технічна та економіко-правова бази. Існує декілька визначень терміну «електронні відходи». За одними визначенням – це лише відпрацьоване, так зване, ІТ – обладнання, за іншими – це загальна назва для ЕВ, як регламентовано в Директиві Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу 2012/19/ЄС від 4 липня 2012 року «Про відходи електричного та електронного обладнання» (WEEE) (оновлена Директива 2002/96/ЄC Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу від 27 січня 2003 року «Про відходи електричного та електронного обладнання»).
Дана невизначеність призводить до деяких ускладнень та неточностей при аналізі глобальної ситуації та порівнянні даних різних джерел, тому що застосовується різна інтерпретація. Це означає тотожність таких понять як «електронні відходи», «електричнне сміття».
Під час виготовлення комп’ютерної техніки затрачається багато ресурсів. Виробництво одного комп’ютера вимагає 240 кг викопного палива, 48 кг хімічних сполук і 1,5 тони води. Проте 80 % цих ресурсів витрачається при виробництві і лише 20 % надходить до цільового продукту. Відповідно даним організації ICER (Промислова рада з утилізації електронного обладнання) та Impel (об’єднує екологічні служби шести провідних країн ЄС) відомо, що, в середньому, комп’ютер з усією периферією важить близько 27 кг: з них силікатів – 6,8 кг; пластику – 6,3 кг; заліза – 5,6 кг; алюмінію – 3,8 кг; бронзи – 1,9 кг; кремнію – 1,7 кг; цинку – 0,6 кг; олова і нікелю близько 0,2 кг. Перелік речовин, що входять до складу такої техніки дуже різноманітний. Через наявність дорогоцінних, рідкісних, небезпечних та токсичних компонентів, що входять до складу електронних відходів, необхідно в першу чергу винести ЕВ з категорії ТПВ в окрему категорію, створити і затвердити класифікацію електронних відходів, розробити та запровадити систему поводження з даним типом відходів, яка повинна включати роздільне збирання відходів відповідно класифікації електронних відходів, створити пункти прийому ЕВ і промислові об’єкти для переробки та рециклінгу обладнання, інформаційне забезпечення користувачів про небезпеку електронних відходіві та важливість їх переробки.

Тема 6: “Дослідження утилізації твердих відходів виноробства”

Захист відбудеться 17.12.2018 р. о 9-00, вул. Канатна, 112, ауд. Е-66
Спеціальність: 183 Технології захисту навколишнього середовища
Ступінь вищої освіти магістр: Просевич Михайло
Керівник: д.т.н., проф. Крусір Г.В.

Мета роботи – підвищення рівня екологічної безпеки підприємств первинного виноробства шляхом запровадження розробленого комплексу організаційно-технічних заходів з управління екобезпекою, що базуються на результатах оцінки та прогнозування впливу зазначених підприємств на компоненти довкілля.
Актуальність теми. В умовах сьогодення в структурі промисловості України відбуваються значні зміни. Втрачають актуальність потужні виробництва одних сфер діяльності і, навпаки, набувають розвитку потужності інших галузей. Саме у таких умовах відбувається розвиток виноробної промисловості України, що супроводжується зростанням рівня її екологічної небезпеки. Результатом діяльності підприємств первинного виробництва є щорічне утворення значних обсягів твердих відходів (понад 80 тис. тон), скидів концентрованих стічних вод (приблизно 280 тис. м3), зростання обсягів викидів в атмосферу (близько 2 тис. тон). Варто зазначити, що основна доля (понад 90%) вказаних обсягів шкідливих впливів виробництва на компоненти довкілля припадає саме на підприємства первинного виноробства. Відходи виноробства мають широку номенклатуру та специфічний склад і за умов розміщення їх у компонентах довкілля сприяють формуванню екологічної небезпеки. Стічні води підприємств первинного виноробства мають у своєму складі значну кількість біогенних елементів, органічних речовин потребують складних процесів їх очищення. Між тим, за своїм складом відходи виробництва та стічні води можуть бути залучені у процеси переробки з одержанням вторинних сировинних та енергетичних ресурсів. Таким чином, виникає необхідність удосконалення існуючих та розробки нових організаційно-технічних рішень із підвищення рівня екологічної безпеки зазначених підприємств.
Результати аналізу світових і вітчизняних розробок у галузі управління екологічною безпекою дозволили визначити основні методологічні підходи до формування механізму як оцінки негативного впливу на довкілля так й розробки заходів з управління екологічною безпекою. Однак, варто зазначити, що розробка теоретичних та методологічних засад забезпечення екологічної безпеки підприємств первинного виноробства у частині оцінки та прогнозування їх впливу на довкілля залишаються мало вивченими, що і визначає актуальність дослідження.

Тема 7: «Розробка системи поводження з твердими побутовими відходами в м. Одеса»

Захист відбудеться 17.12.2018 р. о 9-00, вул. Канатна, 112, ауд. Е-66
Спеціальність 101 Екологія
Ступінь вищої освіти магістр: Король Анна Анатоліївна
Керівник: д.т.н., проф. Крусір Г.В.

Мета магістерської роботи полягає в розробці проекту, який сприятиме удосконаленню системи збору твердих побутових відходів (ТПВ) безпосередньо з джерел їх виникнення прогресивним методом за допомогою євро контейнерів шляхом зміни свідомості громадськості до навколишнього середовища та покращення екологічного стану міста, проведенні експериментальних досліджень в області вторинної переробки пластикових пляшок.
Актуальність роботи. Ідея сортування смiття є актуальною, значимою та iнновацiйною не тiльки для нашого регiону, а й для всiєї України. За часiв адмiнiстративно – командного типу економiки СРСР прибирання, сортування та переробка смiття вважалося збитковою та й не потрiбною в тих умовах діяльності ідеєю. Вiдсутня була i державна полiтика переробки смiття. В суспiльствi взагалi не iснувало iдеї економiї та переробки ресурсiв.
Останнiм часом набагато збiльшився випуск продукції, пiсля вживання якої залишається велика кiлькiсть смiття (пластиковi пляшки, жестянi банки, рiзноманiтнi упаковки тощо). Зараз iснує механiзм прийому вiд населення пластикових та скляних банок, але цей процес є малоефективним, не вирiшує проблему вцiлому, не забезпечує комплексного пiдходу до справи.
Цей проект пропонує розробити систему, котра б допомогла вирiшити питання прибирання смiття комплексно, через промiжний етап сортування, i до передачi в цикл переробки та утилiзацiї.

 Тема 8: “Розробка технології утилізації органічної складової муніципальних відходів”

Захист відбудеться    15.12.2018 р. о  9-00, вул. Канатна, 112, ауд. Е-66. Спеціальність 183 Технології захисту навколишнього середовища.  Ступінь вищої освіти магістр: Бермес Тетяна Олександрівна.  Керівник: к.т.н., доц. Шевченко Р.І.

Метою роботи є вибір та розробка оптимальних параметрів технології утилізації органічної складової муніципальних відходів.

Актуальність теми. В нашій країні задача безпечної утилізації муніципальних відходів, серед яких основну частину складають побутові відходи, має безліч проблем:

  • щодня людина створює приблизно 1,0-1,5кг побутового сміття, що в масштабах України дорівнює ≈ 42500 ÷ 63750 тонн на день і ≈ 15 млн.тонн ÷ 24 млн.тонн на рік і щороку ця цифра збільшується на 20%;
  • полігони твердих побутових відходів займають 7% території України, що співрозмірно території Данії (без Ґренландії);
  • кількість нелегальних полігонів ТПВ в Україні у 5 разів перевищує кількість легальних (6:30 тисяч);
  • фільтрат з несанкціонованих полігонів ТПВ забруднює ґрунти та ґрунтові води;
  • більшість санкціонованих полігонів (80-90%) застарілі та працюють у режимі перевантаження;
  • в атмосферу виділяється метан, який в 21 раз шкідливіший для людини та навколишнього середовища ніж вуглекислий газ.

Відповідно, настільки багатофункціональна задача потребує комплексного підходу та інтегрованого рішення, яким, власне, і є комплексна утилізація муніципальних відходів, що передбачає їх сортування на складові, з яких основну кількість становить органічна складова. Утилізація органічної складової муніципальних відходів, на відміну від інших складових, які отримують в результаті сортування, є найбільш складним завданням. В той же час вона може дати не лише суттєве зменшення об’єму відходів, але й додаткові ресурси у вигляді органічних добрив та енергоресурсів, що можуть бути утворені при утилізації. Тому вибір та розробка оптимальних параметрів технології повної утилізації органічної складової муніципальних відходів є актуальною та як ніколи своєчасною для України.

Тема 9:  “Дослідження утилізації твердих побутових відходів методом сухої ферментації

Захист відбудеться    15.12.2018 р. о  9-00, вул. Канатна, 112, ауд. Е-66.  Спеціальність 101 Екологія. Ступінь вищої освіти магістр: Ярешко Ірина Олегівна.  Керівник: к.т.н., доц. Шевченко Р.І.

Метою роботи є дослідження та обґрунтування оптимальних параметрів технології утилізації органічної складової муніципальних відходів методом сухої ферментації.

Актуальність теми. Одним з дієвих методів утилізації висококонцентрованих органічних відходів є анаеробна ферментація. Такий вид утилізації органічних відходів дозволяє ефективно їх утилізувати з отриманням біогазу та високоякісних органічних добрив. Ще недавно біогазові технології були зосереджені на «мокрій ферментації» з використанням ферментаторів значного об’єму та необхідністю досить складного та енерговитратного управління процесом ферментації. Новітня система сухої ферментації дозволяє виробляти біогаз із твердих відходів що забруднені неорганічними включеннями. Суха ферментація – це одностадійний циклічний метод зброджування. Етапи розкладання (гідроліз, кислотоутворення, метаноутворення) відбуваються в одному і тому ж боксі. Циклічність процесу передбачає, що під час ферментації свіжа сировина не додається і не видаляється переброджена біомаса, а субстрат бродить до кінця циклу зброджування. При цьому не потрібно розбавлення субстрату до стану прокачування. Сухий спосіб ферментації дозволяє зброджувати субстрати з 50% вологістю.

У відповідності до пропонованої технології відходи завантажуються в ферментатор і зброджуються без доступу кисню. Постійна подача бактеріальної сировини відбувається за допомогою рециркуляції перебродженого рідкого фільтрату, що розпилюється над органічними відходами в реакторі.Надлишки фільтрату збираються через дренажну  систему в ємність, а потім розпорошуються над біомасою в реакторі. Зброджування відбувається в сприятливому мезофільному або у термофільному режимі. Стіни і підлога реактора підігріваються.

Перевагою сухого методу ферментації є відсутність перемішуючих механізмів. Немає необхідності в насосному і перемішуючому обладнанні. Відсутня необхідність в постійній подачі свіжого субстрату. Використовуваний субстрат не потребує підготовки. Власне споживання енергії мінімальне.

Тема 10:  “Розробка технології очищення стічних вод молочного виробництва

Захист відбудеться    15.12.2018 р. о  9-00, вул. Канатна, 112, ауд. Е-66.  Спеціальність 101 Екологія. Ступінь вищої освіти магістр: Яцюк Аліна Василівна.  Керівник: к.т.н., доц. Шевченко Р.І.

Метою роботи є розробка найкращої з точки зору екологічності технології очищення стічних вод молочної промисловості.

Актуальність теми. Останнім часом все частіше виникає необхідність в локальному очищенні стічних вод молокопереробних підприємств. На сьогоднішній день лічені підприємства харчової промисловості, зокрема і молочної, забезпечені власним комплексом споруд для очищення стічних вод. У кращому випадку підприємства скидають свої стоки в міську каналізаційну мережу, але у зв’язку з тим, що в зазначених відходах можуть міститися специфічні забруднення, їх скид у каналізацію обмежений комплексом вимог.

Існуючі на сьогоднішній день традиційні технології відрізняються недосконалістю, непристосованістю до повного очищення висококонцентрованих стічних вод і, в ряді випадків, не забезпечують необхідну ступінь очищення і утилізацію всіх побічних продуктів, що утворюються в цьому процесі. Традиційні біологічні споруди працюють нестабільно через нерівномірну подачу вод на очистку, як за кількістю, так і за якістю очищуваних стоків з значним коливанням хімічного споживання кисню. Тому розробка високоефективної та екологічно безпечної технології утилізації стічних вод даного класу є актуальною.

Розробка ефективної енерго- та ресурсоощадної технологічної схеми обробки стічних вод молокопереробних підприємств дасть змогу створити систему очищення стоків, якість яких відповідатиме нормативним вимогам при скиданні стічних вод у міську каналізацію чи у водойми.

Тема 11: «Розробка екологічного маркування кондитерських виробів»

Спеціальність 183 Технології захисту навколишнього середовища.  Ступінь вищої освіти магістр Дергаченко Наталя Володимирівна. Керівник: к.т.н., доцент Мадані М. М.

Знак екологічного маркування в Україні повинен надати нашим споживачам можливості вибрати більш екологічно пріоритетну продукцію, що, своєю чергою, є додатковим механізмом підтримки виробників, які поліпшують екологічні аспекти своєї діяльності та випускають продукцію з мінімальним впливом на навколишнє природне середовище та здоров’я людини. Виробник у результаті отримує додаткові фінансові надходження, що зміцнюють його позиції на ринку. Така співпраця споживачів та виробників має забезпечити екологічний, економічний та інноваційний розвиток країни, як один з елементів сталого розвитку.

Метою роботи є аналізування та розробка екологічного маркування кондитерських виробів, для того аби виробники змогли передати перевірену, точну інформацію про екологічну безпеку виробів кондитерського виробництва.

Об’єкт досліджень: вибрані кондитерські вироби.

Предмет досліджень: екологічне маркування кондитерських виробів.

Актуальність роботи. Екологічне маркування виробів є актуальною темою для сьогодення. Воно дозволяє сприяти розширенню попиту та постачання тих виробів та послуг, які чинять менший тиск на навколишнє середовище, стимулюючи використання потенціалу для ринково обумовленого постійного поліпшення екологічних характеристик.

 Тема 12: «Дослідження утилізації відходів рослинного походження методом вермикультивування»

Спеціальність 183 Технології захисту навколишнього середовища.  Ступінь вищої освіти магістр: Павловська Тамара Андріївна. Керівник: к.т.н., доцент Мадані М. М.

Актуальність теми. В останні роки сучасною світовою наукою і практикою велика увага приділяється проблемам переробки органічних відходів, а також  їх раціонального використання як високоцінного біологічного ресурсу. Однак застосування більшості технологій биоконверсії вимагає витрат великої кількості енергії. Дані технології не є безвідходними і, відповідно, екологічно чистими. Серед новітніх підходів до утилізації органічних і рослинних відходів можна виділити використання безвідходної екологічно безпечної технології їх біопереробки за допомогою вермикультури з метою отримання екологічно чистого добрива біогумусу. Вирішення проблеми утилізації шляхом розробки сучасної технології їх біоконверсії сприятиме з однієї сторони поліпшенню екологічного стану довкілля, а з другої отриманню значної кількості ефективного органічного добрива. Тому вивчення питань, пов’язаних з розробкою та впровадженням безвідходної технології переробки органічних відходів харчової і переробної промисловості рослинного походження, є дуже актуальним напрямком наукових досліджень, що має безперечний науковий і практичний інтерес.

Мета і задачі досліджень. Метою роботи є теоретичне і методичне обгрунтуванні шляхів створення екологічно безпечної біотехнології утилізації органічних відходів харчової і переробної промисловості рослинного походження методом вермикультивування для отримання екологічно чистого добрива – біогумусу.

Для досягнення мети були поставлені наступні задачі: визначити хімічний і поживний склад рослинних відходів; вивчити умови підготовки рослинних відходів до біоутилізації; визначити оптимальні умови вермикультивування; розробити технологію отримання біогумусу.

Об’єкт дослідження: органічні відходи рослинного походження, харчової і переробної промисловості.

Предмет дослідження: особливості біотехнології переробки рослинних відходів методом вермикультивування.

Методи досліджень: лабораторні, вимірювально-вагові, розрахунково-порівняльні, математично-статистичні.

Тема 13: ” Комплексна оцінка антропогенного впливу на компоненти довкілля”.

Спеціальність 101 «Екологія». Ступінь вищої освіти: магістр: Лісовська Анастасія Валентинівна. Керівник: к.т.н., доцент Мадані М.М.

Актуальність теми: Питання антропогенного впливу на природне середовище давно цікавлять вчених. Інтенсивність впливу людини на природу значно зросла в другій половині XX століття, що призвело до виникнення глобальних і регіональних екологічних проблем.

Зміна середовища проживання людини, пов’язане, перш за все, з її забрудненням, тягне за собою зростання захворюваності населення.

У цих умовах першочерговим завданням стає проведення комплексу ефективних природоохоронних заходів, що перешкоджають розвитку негативних природних процесів. Ці заходи повинні забезпечувати здорове природне середовище для життя людей, а також збереження земельних і водних ресурсів в процесі господарської діяльності людини. Розробка і обґрунтування таких природоохоронних заходів може бути проведена на основі комплексної оцінки стану природного середовища.

Метою роботи є проведення комплексної оцінки стану природного середовища  для розробки природоохоронних заходів та запобігання погіршення стану природних ресурсів, екосистем і здоров’я населення в процесі реалізації проектів господарських об’єктів. Здійснення зазначеної мети пов’язано з вирішенням наступних завдань:

  • проаналізувати природні умови, ресурси і ландшафтні особливості регіону, з метою виявлення умов розвитку негативних природних процесів;
  • вивчити антропогенний вплив, підібрати показники для оцінки їх інтенсивності;
  • визначити наслідки антропогенних впливів, зробити їх оцінку по виділеним показниками;
  • виявити і оцінити здібності природних комплексів протистояти антропогенному впливу;
  • розробити комплекс природоохоронних заходів з урахуванням отриманих результатів.

Об’єкт дослідження – компоненти довкілля.

Предмет дослідження – оцінка антропогенного впливу.

Тема 14: “Дослідження розподілу накопичення пестицилів у насінні соняшнику Великомихайлівського району”
Захист відбудеться 17.12.2018 р. о 9-00, вул. Канатна, 112, ауд. Е-66
Спеціальність 183 Технології захисту навколишнього середовища
Ступінь вищої освіти магістр: Чернецька Тетяна Ігорівна
Керівник: д.т.н., доцент. Бондар С. М.
Метою роботи є дослідницьке накопичення хлорорганічних пестицидів у насінні соняшнику хроматографічним методом, внаслідок міграції його в природньому середовищі.
Методи дослідження – спеціальні аналітичні та хімічні методи досліджень.
Актуальність теми. Актуальність пов’язана з негативним впливом засобів хімізації, зокрема пестицилів, що застосовується в сільському господарстві, їх накопичення в сільськогосподарських культурах, продуктах їх переробки та наступною міграціює за трофічним ланцюгом, з акумуляцією в організмах людини та тварин з наступними важкими ефектами, включаючи канцерогенез, генотоксичну та мутагенну дію. Проблема ускладнюється невизначеністю впливу на здоров’я наступного покоління.
Об’єкт дослідження – соняшник культурний сорту «Алісон».
Магістерська робота: стор. – 97, рис. – 17, табл. – 16, література – 56, додатки – 4, графічне креслення – 1.
На сьогоднішній день, в сільському господарстві використовується все більше і більше нових пестицидних засобів для боротьби із шкідниками та хворобами зерна. Але деякі фермерства застосовують нині заборонені пестициди, які негативно впливають на навколишнє середовище та на здоров’я людей. На основі даних, які було отримано під час експериментів, в лабораторних умовах, свідчать про те, що заборонені пестициди присутні в зерні. Виявлено, за допомогою хроматографічних методів досліджень, пестицид ДДТ (інсектицид), який було заборонено ще у 1970 році.
Для знешкодження непридатних пестицидів запропоновано технологію знешкодження термічним методом, що заключається в згорянні твердих пестицидів, та утворення на виході очищеного газу.
Ключові слова: контроль якості, вимоги щодо безпеки, вимоги щодо якості, хлорорганічні пестициди, хімічні засоби захисту, фуміганти, біодизель, хроматографічний метод, пестициди, інсектицид, дихлордифенілтрихлорметилметан, газова хроматографія, традиційна хроматографія, детектор, капілярна колонка, віала, термічне знешкодження.

Тема 15: “Визначення вмісту афлатоксинів та бенз(а)пірену в насінні соняшнику Донецького регіону

Захист відбудеться    17.12.2018 р. о  9-00, вул. Канатна

Спеціальність Технологія захисту навколишнього середовища

Ступінь вищої освіти магістр: Цьома Юлія Ігорівна

Керівник: Бондар С.Н

Метю роботи є визначення афлатоксинів та бенз(а)пірену в насінні соняшнику методом високоефективної рідинної хроматографії.

Актуальність теми. Сільськогосподарська галузь для Української держави завжди була однією з пріоритетних сфер як зовнішньоекономічного, так і внутрішньоекономічного розвитку країни, адже питання організації виробництва й підтримки продовольчого забезпечення для окремої держави актуальні в усі часи. Від цього залежить не тільки життєздатність і самодостатність країни й суспільства, а й безліч найрізноманітніших напрямів людської діяльності

Виробляючи більше ніж 2 млн. т соняшнику щорічно, Україна є одним із провідних світових продуцентів цієї сировини. Цього вдалося досягти завдяки стабільності внутрішнього ринку соняшнику, що підтверджується постійним попитом переробних підприємств і експортерів упродовж сезону, високими закупівельними цінами, які забезпечують високий рівень рентабельності цієї культури.

Насіння со­няш­ни­ку, що ви­ро­щує­ть­ся та ви­ко­ри­с­то­вується в Ук­раїні, має відповіда­ти ви­мо­гам ДСТУ 7011-2009 «Со­няш­ник. Технічні умо­ви». За­леж­но від якості насіння йо­го роз­поділя­ють за при­зна­чен­ням та на кла­си.

При­зна­чен­ням со­няш­ни­ку є ви­ко­ри­с­тан­ня йо­го для ви­роб­ництва олії, кон­ди­терсь­ких ви­робів та олеїно­вої кис­ло­ти.

Останні десятиріччя відзначаються посиленою увагою до питань охорони навколишнього середовища. У цій глобальній проблемі важливе місце відводиться мікотоксинам, які представляють реальну небезпеку для здоров’я людини, зумовлену повсюдним поширенням в природі, а також високою фізіологічною активністю, відчутним економічним збитком, який вони наносять народному господарству.

На теперішній час в країнах ЄС і не тільки, приділяється багато уваги контролю безпеки олієжировмісних продуктів. Згідно з даними організації з продовольства і сільського господарства при ООН (ФАО) 25% виробленого в світі зерна забруднено мікотоксинами.

Також особливо важливими є питання виявлення, визначення вмісту та подальшого нормування допустимих рівнів канцерогенних речовин у харчових продуктах.

Особливий інтерес з цієї точки зору представляють поліциклічні ароматичні вуглеводводні, що містять систему конденсуючих ядер та відносяться до канцерогенних речовин. Найважливішим щодо розповсюдження ПАВ в атмосфері є бенз[а]пірен, він жиророзчинний. Всі продукти харчування, які містять жир, можуть абсорбувати його.

Кваліфікаційні роботи СВО «Магістр» спеціальності 101 «Екологія», освітньої програми «Екологічна безпека»

1. Тема: «Оцінка перспектив упровадження пасивних систем опалення житлових будинків»

Захист відбудеться 20.12.2018 р. о 10- 00, вул. Тіниста, 9/11, ауд. 416 Спеціальність 101 «Екологія», освітня програма «Екологічна безпека» Студент: Балабан Ірина Олегівна Керівник: д.т.н., проф. Якуб Л.М. Метою роботи є оцінка перспектив впровадження пасивних систем опалення та будівництва нових житлових будинків за стандартами «Passiv House».

Актуальність теми. Через стрімкий розвиток цивілізації та значне збільшення споживання енергоресурсів, часто постають питання наскільки вистачить запасів, чи збережеться через 30 років належний стан довкілля, якщо використовувати і надалі лише викопні джерела енергії. Питання такого характеру є поштовхом до поступового переходу від вуглецевого палива до поновлюваних джерел енергії та технологій з низьким або нульовим викидом парникових газів. Сонячна, вітряна, геотермальна енергетики, «зелені» та «пасивні» будівлі тощо – всі ці ринки стали актуальними. Сьогодні 6 млрд. осіб на Землі споживають більше 12 млрд. кВт енергії за рік, тобто у середньому 2 кВт на людину. Ця енергія отримується за рахунок вугілля – 26 %, нафти – 42 %, газу – 20 %, гідроенергії – 4 %, ядерної – 5 %, інших джерел – 3 %. Тобто близько 90 % енергії ми отримуємо за рахунок органічних видів палива – нафти, вугілля, газу. Україна належить до енергодефіцитних країн, оскільки за рахунок власних паливно-енергетичних ресурсів вона задовольняє свої потреби лише на 47– 49 %. Наша країна має достатньо високий потенціал сонячної енергії (1235 кВт*год/м2 ) для активного використання при опаленні житлових будинків Перед Україною стоїть завдання щодо впровадження поновлюваних джерел енергії та розвитку активних і пасивних систем опалення при будівництві нових та реконструкції старих житлових фондів. В роботі наводиться обґрунтування перспектив «Пасивних будинків», використання вакуумних сонячних колекторів, систем вентиляції з рекуперацією та інших енергоефективних систем. Проведено розрахунки вартості окремих систем та готового пасивного будинку.

2. Тема: «Дослідження можливостей використання теплових насосів для опалення житлових та промислових приміщень»

Захист відбудеться 20.12.2018 р. о 10- 00, вул. Тіниста, 9/11, ауд. 416 Спеціальність 101 «Екологія», освітня програма «Екологічна безпека» Студент: Носенко Катерина Володимирівна Керівник: д.т.н., проф. Якуб Л.М.

Метою роботи є оцінка перспектив використання теплових насосів для опалення житлових та промислових приміщень. Актуальність теми. Сьогодні перед людством гостро стоїть проблема енергозалежності та забруднення навколишнього середовища. Використання нетрадиційних і екологічно чистих джерел енергії дозволить частково вирішити ці проблеми. Враховуючи виснаженість запасів органічного палива а також його високу собівартість, все більш нераціональним стає його спалювання для отримання енергії, яке вносить великий вклад в забруднення навколишнього середовища продуктами горіння. Таким чином, важливим є пошук шляхів використання низькопотенційного тепла таких джерел, як вентиляційні викиди, каналізаційні стоки, та скидної теплоти технологічних процесів. Крім того використання теплових насосів дозволяє скоротити викиди СО2, NOx та інших забруднювальних речовин у порівнянні з традиційними системами теплопостачання в 2-5 разів, в залежності від виду органічного палива, яке заміщується. Стабільно зростаюче число впроваджених теплових насосів в системах теплопостачання односімейних і багатоквартирних житлових будинків, адміністративних, соціальних і промислових споруд, в технологічних процесах промисловості й сільського господарства сприяє успішному вирішенню гострих проблем економічного (зниження вживання органічного палива), екологічного (зниження забруднення навколишнього середовища) і соціального (зниження тарифів на комунальні послуги і створення комфортних умов для проживання і роботи) характеру. Тому актуальним є розгляд можливостей впровадження теплових насосів, які дають можливість використання теплоти ґрунту та каналізаційних стоків. У роботі виконано розрахунки тепловтрат приміщень, довжини та глибини залягання колектора, підібрано тип та потужність теплового насосу з підвищеним рівнем ефективності для опалення житлових та промислових приміщень, проаналізовано сумісність обладнання.

3. Тема: «Еколого-енергетичний аналіз перспектив використання мінерального компресорного мастила з добавками фулерену С60 у побутових холодильних приладах»

Захист відбудеться 20.12.2018 р. о 1000, вул. Тіниста, 9/11, ауд. Т-416 Спеціальність 101 «Екологія», освітня програма «Екологічна безпека» Студент: Воронова Карина Андріївна Керівник: д.т.н., доц. Семенюк Ю.В. Метою роботи є обґрунтування доцільності впровадження нанотехнологій у холодильну промисловість з позицій еколого-енергетичного аналізу.

Актуальність теми. Ефективність роботи холодильного встаткування визначається, перш за все, застосовуваним робочим тілом. Тому створення нових холодоагентів та компресорних мастил, що відповідають сучасним еколого-енергетичним вимогам, є актуальним напрямком розвитку холодильної промисловості. На цьому шляху перспективним є впровадження нанотехнологій, оскільки робочі тіла-нанофлюїди (нанохолодоагенти, наномастила) можуть мати більш досконалі теплофізичні й теплопередавальні властивості та трибологічні характеристки порівняно з базовими речовинами. Впровадження нанотехнологій при створенні нових альтернативних робочих тіл і теплоносіїв на базі вже застосовуваних у холодильній техніці технічних рідин дозволяє підвищити значення показників енергетичної ефективності холодильної техніки, збільшити коефіцієнти теплопередачі в апаратах холодильного встаткування. Незважаючи на те, що застосування у побутових холодильних приладах (ПХП) компресорних наномастил і нанохолодоагентів не потребує зміни конструкції обладнання, висновок про перспективи застосування нанотехнологій з метою підвищення енергоефективності ПХП має отримати обґрунтування з позицій еколого-енергетичного аналізу. Вартість компресорного мастила з добавками наночастинок окислів металів може суттєво зрости через складність його приготування, а вуглецеві наноматеріали (поверхнево-модифікований вуглець або фулерени) самі вирізняються високою вартістю. У роботі показано, що добавки фулерену С60 у мінеральне компресорне мастило призводять до зменшення індексу енергетичної ефективності побутового холодильника, що свідчить про принципову можливість підвищення класу енергетичної ефективності ПХП при використанні наномастил з фулереном С60. Виконаний аналіз показує, що застосування компресорних мастил з добавками наночастинок сприяє розв’язку завдання з підвищення еколого-енергетичної ефективності обладнання при незначному збільшенні витрат на виробництво ПХП, пов’язаному з підвищеною вартістю компресорних наномастил.

4. Тема: «Удосконалення процесів очистки забрудненого повітря, що утворюється у зерноочисному обладнанні Одеського портового елеватора»

Захист відбудеться 20.12.2018 р. о 1000, вул. Тіниста, 9/11, ауд. Т-416 Спеціальність 101 «Екологія», освітня програма «Екологічна безпека» Студент: Дорошенко Аліна Іванівна Керівник: к.т.н., доц. Зацерклянний М.М.

Об’єкт розробки: Одеський портовий елеватор Ціль роботи: розробка технологій уловлювання пилоподібних викидів і відходів, що утворюються при очищенні зерна різних культур на зерноочисному обладнанні Одеського портового елеватора з метою зменшення антропогенного впливу підприємства на навколишнє природне середовище і покращання санітарного стану виробничих приміщень. Використання нових технології і обладнання, що пропонуються, дозволяють покращати якість основної продукції. Внаслідок виконаної роботи будуть розроблені принципи компонування аспіраційних систем, розроблені етапи проектування, методика проектування аспіраційних систем зерноочисного обладнання хлібоприймальних підприємств і елеваторів.

5. Тема: «Застосування фітотехнологій для доочистки стічних вод малих та середніх міст і селищ міського типу»

Захист відбудеться 21.12.2018 р. о 1000, вул. Тіниста, 9/11, ауд. Т-416 Спеціальність 101 «Екологія», освітня програма «Екологічна безпека» Студент: Ковтуненко Людмила Іванівна Керівник: д.т.н., доц. Семенюк Ю.В.

Метою роботи є обґрунтування можливості й необхідності застосування фітотехнологій для доочистки стічних вод для умов малих та середніх міст і селищ міського типу України. Актуальність теми. Вирішення проблеми підвищення якості поверхневих вод багато в чому залежить від забезпеченості малих і середніх поселень висококоефективними централізованими спорудами для очистки побутових стоків. Сьогодні очищення стічних вод є ключовим для багатьох екологічних проблем. Використання фітотехнологій для очищення води може стати ключем, який допоможе вирішити інші екологічні проблеми, пов’язані з викидами парникових газів, використанням альтернативних джерел енергії, забезпеченням чистою питною водою, збереженням біорізноманіття у прісноводних водних екосистемах. У роботі проаналізовано і систематизовано дані щодо використання фітотехнологій у різних країнах, для різних стоків. Надано порівняльний аналіз ефективності очищення води з використанням основних типів конструкцій фітоочисних споруд. Проведено проектні розрахунки біоплато для умов деяких малих та середніх міст.

6. Тема: «Оцінка еколого-енергетичної ефективності альтернативних систем опалення житлових будинків»

Захист відбудеться 21.12.2018 р. о 1000, вул. Тіниста, 9/11, ауд. Т-416 Спеціальність 101 «Екологія», освітня програма «Екологічна безпека» Студент: Бучацька Інна Олександрівна Керівник: д.т.н., проф. Желєзний В.П.

Метою роботи є еколого-енергетичне обґрунтування доцільності використання теплових насосів або котлів на твердому біопаливі замість традиційних газових котлів для цілей опалення житлового будинку у кліматичних умовах Одеської області. Актуальність теми. Зниження викидів парникових газів при спалюванні органічного палива є дуже важливим завданням. У зв’язку з цим в останні роки розглядаються різноманітні альтернативні технології виробництва теплової та електричної енергії. У житлово-побутовому секторі в даний час найбільшого поширення для забезпечення опалення та гарячого водопостачання знайшли опалювальні котли, переважно на природному газі. Разом з тим, впровадження альтернативних способів виробництва теплової енергії є дуже привабливим рішенням та може сприяти як економії грошових ресурсів приватними особами, так й зниженню викидів парникових газів на рівні всієї держави. У роботі розглядаються перспективи двох способів опалення приватного житлового будинку: використання теплового насосу та твердопаливного котла на біопаливі. Обидва підходи належать до альтернативних способів виробництва теплової енергії. Впровадження даних способів опалення може сприяти зниженню локальних викидів продуктів згоряння (при використанні теплового насосу) та зменшенню емісії парникових газів при виробництві теплової енергії. Висновок про доцільність використання того чи іншого способу опалення у роботі базується на результатах двох порівняльних розрахунків: традиційного техніко-економічного аналізу та альтернативного методу еколого-енергетичний аналізу, який полягає в розрахунку повної еквівалентної емісії парникових газів за життєвий цикл обладнання.

7. Тема: «Аналіз екологічних аспектів використання відновлюваних джерел енергії»

Захист відбудеться 21.12.2018 р. о 1000, вул. Тіниста, 9/11, ауд. Т-416 Спеціальність 101 «Екологія», освітня програма «Екологічна безпека» Студент: Романенко Валентин Сергійович Керівник: д.т.н., доц. Семенюк Ю.В.

Метою роботи є аналіз впливу відновлюваної енергетики на навколишнє середовище задля обґрунтування її розвитку в Україні. Актуальність теми. Вичерпність вуглеводневих енергоресурсів (вугілля, нафти, природного газу), географічна нерівномірність їх розміщення, погіршення екологічної ситуації сприяють підвищенню інтересу до альтернативної/відновлюваної енергетики, заснованої на використанні відновлюваних джерел енергії та вторинних енергоресурсів. З огляду на критичний рівень залежності національної економіки від імпорту енергоресурсів, питання щодо стимулювання розвитку альтернативної енергетики в Україні набуває особливої актуальності. У той же час при розробці проектів з впровадження енергетичних установок, які використовують відновлювані джерела енергії, необхідно враховувати фактори їхнього впливу на навколишнє середовище. У роботі наводиться огляд факторів впливу відновлюваної енергетики на навколишнє середовище. На основі оцінки «екологічного сліду» (The Ecological Footprint) виконано порівняльний аналіз енергетичних установок традиційної та альтернативної енергетики.

8. Тема: «Удосконалення системи знепилення транспортного обладнання Одеського зернового терміналу»

Захист відбудеться 21.12.2018 р. о 1000, вул. Тіниста, 9/11, ауд. Т-416 Спеціальність 101 «Екологія», освітня програма «Екологічна безпека» Студент: Руссу Дар’я Керівник: к.т.н., доц. Зацерклянний М.М.

Об’єкт розробки: Одеський зерновий термінал Ціль роботи: розробка технологій уловлювання газоподібних викидів транспортного обладнання зернопереробного підприємства і використання їх з метою зменшення впливу підприємства на навколишнє природне середовище і більш повного використання ресурсів для зменшення собівартості основної продукції. Технології, що пропонуються, дозволяють комплексно використовувати відходи, що утворюються при транспортуванні зерна до переробки і при його переробці у готову продукцію. Технології забезпечують також зменшення вартості основної продукції, покращення санітарного стану приміщення і охорону навколишнього середовища. Внаслідок виконаної роботи буде розроблено методику проектування аспіраційних систем підприємств галузі хлібопродуктів.

Кваліфікаційні роботи СВО «Магістр» спеціальності 144 «Теплоенергетика», освітньої програми «Теплоенергетика і теплофізика»

1. Тема: «Експериментальне дослідження коефіцієнта тепловіддачі при кипінні нанофлюїду R600a/мастило/наночастинки»

Захист відбудеться 19.12.2018 р. о 1000, вул. Тіниста, 9/11, ауд. Т-416 Спеціальність 144 «Теплоенергетика», освітня програма «Теплоенергетика і теплофізика» Студент: Рєуцой Світлана Миколаївна Керівник: д.т.н., проф. Желєзний В.П.

Метою роботи є в розробка експериментального стенду для дослідження коефіцієнта тепловіддачі при кипінні нанофлюїдів, отримання та аналіз экспериментальної інформації про вплив наночастинок на значення коефіцієнта тепловіддачі при кипінні робочого тіла в трубі. Актуальність теми. В даний час раціональне використання енергоресурсів стає необхідною умовою для розвитку холодильної промисловості. Для ефективної роботи холодильного обладнання найважливішу роль відіграє вибір робочого тіла. Тому створення нових перспективних холодоагентів, що відповідають сучасним еколого-енергетичним вимогам, є актуальним напрямком в розвитку холодильної промисловості. Впровадження нанотехнологій при створенні робочих тел, безсумнівно, є одним з цих напрямків. У роботі наводяться принципова схема експериментального стенду, опис методики проведення дослідів, результати експериментального дослідження коефіцієнта тепловіддачі при кипінні нанофлюїду R600a/мастило/наночастинки. Проведено узагальнення отриманої інформації.

2. Тема: «Експериментальне дослідження теплоємності нанофлюїду ізопропанол/наночастинки Al2O3»

Захист відбудеться 19.12.2018 р. о 1000, вул. Тіниста, 9/11, ауд. Т-416 Спеціальність 144 «Теплоенергетика», освітня програма «Теплоенергетика і теплофізика» Студент: Брусенець Валерія Романівна Керівник: д.т.н., проф. Желєзний В.П.

Метою роботи є отримання достовірної експериментальної інформації про теплоємність, ентальпію, ентропію та параметри фазових переходів модельної системи, що складається з ізопропілового спирту з домішками наночастинок Al2O3, і подальший розвиток принципів моделювання термодинамічних властивостей нанофлюїдів, перспективних для застосування у холодильній техніці. Актуальність теми. Одним із сучасних методів підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів у промисловості є застосування нових робочих тіл і теплоносіїв, отриманих з використанням нанотехнологій. Виконаний аналіз літературних джерел показує, що розчини теплоносіїв, компресорних мастил з незначними домішками наночастинок (нанофлюїди) можуть мати більш сприятливі теплофізичні властивості, ніж базові технічні рідини. Дослідження калоричних властивостей нанофлюїдів є вельми актуальним завданням, оскільки інформація про теплоємність, ентальпію, ентропію, теплоту фазових переходів необхідна не тільки для розрахунку процесів і апаратів в енергетичному обладнанні, а й відкриває шлях до розробки моделей прогнозування таких складних термодинамічних систем як багатокомпонентні розчини базових технічних рідин з твердими наночастинками. Питання кількісної оцінки впливу наночастинок на густину, теплоємність, ентальпію, ентропію, температуру і теплоту фазових переходів в широкому інтервалі параметрів стану дотепер залишаються недостатньо вивченими. На разі в літературі відсутні точні й фізично обґрунтовані моделі прогнозування зазначених термодинамічних властивостей нанофлюїдів. Ці обставини обмежують можливості практичного застосування нанофлюїдів у енергетичному обладнанні. У роботі наводяться принципова схема експериментального стенду, опис методики проведення дослідів, результати експериментального дослідження теплоємності нанофлюїду ізопропанол/наночастинки Al2O3. Проведено узагальнення отриманої інформації. Отримано розрахункові залежності для прогнозування калоричних властивостей нанофлюїдів.

3. Тема: «Експериментальне дослідження параметрів ефективності холодильної компресорної системи»

Захист відбудеться 19.12.2018 р. о 1000, вул. Тіниста, 9/11, ауд. Т-416 Спеціальність 144 «Теплоенергетика», освітня програма «Теплоенергетика і теплофізика» Студент: Радченко Алла Олександрівна Керівник: д.т.н., проф. Желєзний В.П.

Метою роботи є експериментальне і теоретичне вивчення впливу домішок наночастинок у робочому тілі на холодопродуктивність, роботу стиснення у компресорі та холодильний коефіцієнт холодильної компресорної системи. Актуальність теми. Раціональне використання енергоресурсів стає необхідною умовою для розвитку холодильної промисловості. Для ефективної роботи холодильного обладнання найважливішу роль відіграє вибір робочого тіла. Тому створення нових перспективних холодоагентів, що відповідають сучасним еколого-енергетичним вимогам, є актуальним напрямком у розвитку холодильної промисловості. Впровадження нанотехнологій при створенні робочих тіл, безсумнівно, є одним із цих напрямків. У процесі роботи парокомпресійних холодильних машин певна кількість компресорного мастила завжди присутня у випарнику і конденсаторі. Домішки мастила і наночасток в холодоагенті утворюють розчин холодоагент/мастило/наночастинки (наноРХМ), який циркулює по контуру компресорної системи. Домішки нанорозмірних часток у традиційно застосовуваних робочих тілах сприяють зміні їхніх теплофізичних властивостей та підвищенню показників енергетичної ефективності компресорної системи без внесення змін у конструкцію холодильної установки. У роботі наводяться принципова схема експериментального стенду, опис методики проведення дослідів, результати експериментального дослідження холодопродуктивність, роботу стиснення у компресорі та холодильний коефіцієнт холодильної компресорної системи, що працює на робочомутілі R600а/мінеральне мастило/фулерен С60. Дослідження проведено при параметрах, характерних для побутових холодильних приладів. Проведено узагальнення отриманої інформації, сформульовано рекомендації щодо практичного застосування робочого тіла-нанофлюїду.

4. Тема: «Проект установки для дослідження коефіцієнта тепловіддачі при вимушеній конвекції нанотеплоносіїв»

Захист відбудеться 19.12.2018 р. о 1000, вул. Тіниста, 9/11, ауд. Т-416 Спеціальність 144 «Теплоенергетика», освітня програма «Теплоенергетика і теплофізика» Студент: Рошу Федір Григорович Керівник: д.т.н., доц. Семенюк Ю.В.

Метою роботи є розробка експериментальної установки для вивчення впливу домішок наночастинок у багатокомпонентних теплоносіях на коефіцієнт тепловіддачі при вимушеній конвекції в горизонтальній трубі. Актуальність теми. Одним із перспективних напрямків підвищення енергоефективності та конкурентоспроможності енергетичного і холодильного устаткування є використання нанофлюїдів замість традиційних теплоносіїв. Вимоги, що висуваються до теплоносіїв, досить суперечливі. Тому все більше застосування на практиці знаходять багатокомпонентні теплоносії. Визначення оптимального складу багатокомпонентних нанотеплоносіїв, концентрації і матеріалу наночастинок є складним багатофакторним завданням, розв’язок якого вимагає великого обсягу емпіричної інформації про інтенсивність тепловіддачі у теплообмінних апаратах. Підвищення інтенсивності тепловіддачі у теплообмінному обладнанні теплоенергетичних та холодильних систем, зниження масогабаритних характеристик теплообмінного обладнання шляхом науково обґрунтованого впровадження нових теплоносіїв на базі нанофлюїдів, а також встановлення закономірностей процесів тепловіддачі при вимушеній конвекції нанофлюїдів з вивченням механізмів, що впливають на інтенсивність тепловіддачі, є актуальним науковим з. У роботі наводяться принципова схема розробленого експериментального стенду, конструкторські розрахунки, опис методики проведення дослідів, результати тестових експериментів.

5. Тема: «Експериментальне дослідження теплопровідності теплоносіїв»

Захист відбудеться 19.12.2018 р. о 1000, вул. Тіниста, 9/11, ауд. Т-416 Спеціальність 144 «Теплоенергетика», освітня програма «Теплоенергетика і теплофізика» Студент: Щербич Максим Володимирович Керівник: д.т.н., доц. Семенюк Ю.В.

Метою роботи є розробка експериментальної установки і дослідження теплопроводності теплоносіїв, що застосовуються у холодильному обладнанні. Актуальність теми. В даний час практично відсутні роботи, в яких би досліджувався зв’язок зміни в процесі експлуатації обладнання теплофізичних властивостей теплоносіїв, вплив цієї зміни на інтенсивність теплообміну й еколого-енергетичні показники ефективності енергетичного обладнання. Одним з перспективних напрямків підвищення енергоефективності та конкурентоспроможності енергетичного і енергетичного обладнання є використання нанофлюїдів замість традиційних теплоносіїв. Вимоги, що висуваються до теплоносія, досить суперечливі. Тому все більше застосування на практиці знаходять багатокомпонентні теплоносії. Визначення складу багатокомпонентних нанотеплоносітелей, концентрації і матеріалу наночастинок є складною багатофакторним завданням, рішення якої вимагає великого обсягу емпіричної інформації про теплопровідності теплоносіїв в широкому інтервалі параметрів стану. Визначення оптимального складу багатокомпонентних нанотеплоносіїв, концентрації і матеріалу наночастинок є складним багатофакторним завданням, розв’язок якого вимагає великого обсягу емпіричної інформації про теплопровіднісь теплоносіїв у широкому інтервалі температур. У роботі наводяться принципова схема експериментального стенду, опис методики проведення дослідів та результати експериментального дослідження теплопровідності багатокомпонентних теплоносіїв, створених на основі розчинів пропіленгліколь/вода/наночастинки Al2O3. Проведено узагальнення отриманої інформації, сформульовано рекомендації щодо створення та застосування нанотеплоносіїв.

Кваліфікаційні роботи СВО «Магістр» спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», освітньої програми «Нетрадиційні та відновлювані джерела енергії»

1. Тема: «Моделювання та оптимізація енергоспоживання об’єктами  інтернету речей»

Студент Козлов Олександр Миколайович

Керівник – д.т.н., проф. Маєвський Д. А.

Захист відбудеться  18.12.2018 р. о  9-00, вул. Дворянська, 1/3, ауд. 216

Анотація

В останні роки зусилля науковців всього світу спрямовані на розробку так званих «зелених» технологій, головною метою яких є зниження кількості енергії, що її споживає людство, та зниження викиду парникових газів у атмосферу. За даними Міжнародної Енергетичної Агенції (МЕА), якщо не буде вжито ніяких заходів, то весь припустимий об’єм викидів парникових газів буде вичерпано енергетичною інфраструктурою планети вже до 2020 року. Після цього процес глобального потепління стане незворотним, що призведе руйнації всіх екосистем та загальносвітової катастрофи.

Водночас з цим, з року в рік в світі стрімко зростає кількість пристроїв Інтернету речей різноманітного призначення. Так, за даними маркетингової компанії ForresterResearch, у 2020 році загальна кількість пристрів Інтернету речей буде становити сорок мільярдів, а споживана ними потужність — близько 240гігават. Якщо потужність, споживана кожним пристроєм зменшиться лише на 0,1%, то загальна потужність може бути зменшеною на 24 мегавата, а споживана ними енергія зменшиться на 21 гігават-годин за рік.

В магістерській роботі проведено дослідження сучасного стану проблеми енергоспоживання пристроями інтернету речей, розроблено математичну модель споживання ними потужності та запропоновано практичні методиїї зниження до вказаних показників.

2. Тема: «Фотоелектрична станція з інтегрованими гідроакумулюючим модулем і вітропарком»

Студент Філіпенко Олександр Олександрович

Керівник — д.т.н., проф. Мазур В.О.

Захист відбудеться  18.12.2018 р. о  9-00, вул. Дворянська, 1/3, ауд. 216

Анотація

Представлена робота присвячена актуальній проблемі ефективного використання сонячної енергії і скорочення споживання копального палива. Проект спрямований на створення сонячної установки, що виробляє електричну енергію на фотоелектричних панелях, яка в свою чергу направляється або на безпосереднє споживання через існуючу електричну мережу, або на гідравлічне акумулювання у відповідному блоці установки. Важливою особливістю запропонованого рішення є використання акумулювання у самій споруді електростанції (інтегрований гідроакумулюючий модуль), що забезпечує найбільш ефективне використання виробленої електроенергії у періоди найбільшого споживання та у нічні часи. За рахунок особливої геометрії споруди фотоелектрична станція може виконувати роль концентратора вітрової енергії, який забезпечує ефективне використання такого відновлюваного ресурсу навіть у регіонах з низьким вітропотенціалом. Тому в фотоелектричну станцію запропоновано інтегрувати відповідний вітропарк з вертикальними вітроколесами оригінальної конструкції.

У роботі проведені необхідні розрахунки геометричних та енергетичних характеристик фотоелектричної, гідроакумулюючої і вітрової частин установки, розрахована необхідна потужність сонячної установки і вітропарку в залежності від кліматичних умов. Проведений огляд і підбор сучасного обладнання для запроектованої системи.

Проект має безсумнівний інтерес для подальшого розвитку і практичного використання як по новизні наведеного матеріалу, так і по своїм технічним рішенням.

3. Тема: «Розробка та дослідження енергоустановок на базі сонячних ставків

Студент Марценюк Володимир В’ячеславович

Керівник — проф., д.т.н. Мазур В.О.

Захист відбудеться  18.12.2018 р. о  9-00, вул. Дворянська, 1/3, ауд. 216

Анотація

У роботі розглянуті проблеми використання відновлювальних джерел енергії як напрям, що дозволяє розширити паливно-енергетичний баланс країни із залученням місцевих ресурсів замість традиційних. Основну увагу в роботі приділено розробці тришарового сонячного ставка для району Куяльницького лиману в Одеський області. Запропонована ідея подальшого розвитку сонячного ставка в комбінації з офшорною фотоелектричною (сонячною) станцією, яка використовує простір лиману замість суші. Ідея офшорної станції є надзвичайно плідною, так як одним із найпоширеніших аргументів проти розвитку фотоелектричної генерації на Україні є необхідність землевідведення, що іноді не є можливим у великих кількостях, а також може бути доволі витратним. Таким чином ідея проекту направлена на поширення можливостей споживання відновлюваних джерел енергії.

У роботі запропонований новий варіант сонячного ставка з металевими абсорберами, які дозволяють підвищити ефективність поглинання сонячного випромінювання та покращити рівномірність розподілу тепла в гарячому шарі ставка. Це призводить до підвищення енергоємності ставка за рахунок зростання середньої температури. Створена експериментальна модель нового типу сонячного ставка та проведені експериментальні дослідження, що підтверджують реалістичність розробки. 

Проект має безсумнівний інтерес для практичного використання як по повноті наведеного матеріалу, так і по своїм технічним рішенням. Безумовною перевагою проекту є його екологічний аспект, пов’язаний із можливістю загальмування процесу пересихання Куяльницького лиману за рахунок зменшення випару води.

4. Тема: «Експериментальна установка для дослідження процесу швидкого вироблення біогазу та моделювання псевдозрідженого шару активного мулу»

Студент Мединський Валентин Олександрович

Керівник — д.т.н., проф. Косой Б.В.

Захист відбудеться  18.12.2018 р. о  9-00, вул. Дворянська, 1/3, ауд. 216

Анотація

У роботі розглянуті проблеми використання відновлювальних джерел енергії як напрям, що дозволяє розширити паливно-енергетичний баланс країни із залученням місцевих ресурсів замість традиційних. Основну увагу в роботі приділено розробці експериментального біогазогенератора з спливаючим шаром активного мулу — однієї з найперспективніших технологій нетрадиційної енергетики. Даний тип реактора є швидкісним, з часом гідравлічного перебування від декількох годин до 2-3 діб, що значно відрізняється від показників традиційних низькошвидкісних біогазогенераторів (10-30 діб). В роботі також розглянуті інші процеси, що мають доповнювати основний процес з метою повного використання енергетичного потенціалу сировини.

Проект базується на новітніх світових розробках у галузі технологій вироблення біогазу з відновлювальної сировини різного походження: від стічних вод до спеціально вирощеної біомаси. Запропоновані оригінальна конструкція високошвидкісного біореактора та  компактна компоновка всієї установки, яка монтується на вертикальній рамі. Конструкція реактора дозволяє легко змінювати його продуктивність в залежності від концентрації розчину біомаси та інших властивостей. Блочний принцип монтажу дозволяє нарощувати потужності шляхом додання додаткових модулів. В роботі проведені також необхідні розрахунки, які підтверджують реалістичність прийнятих рішень. Зокрема, проведено математичне моделювання процесів псевдо зрідження шару активного мулу.

Проект має безсумнівний інтерес для практичного використання як по повноті наведеного матеріалу, так і по своїм технічним рішенням.

5. Тема: «Багатокритеріальний аналіз технологій трансформації сонячної енергії»

Студент Мансарлійський Олександ Михайлович

Керівник — д.т.н., проф. Мазур В.О.

Захист відбудеться  18.12.2018 р. о  9-00, вул. Дворянська, 1/3, ауд. 216

Анотація

Сонячна енергетика має для України особливе перспективне значення, з
причини дуже значного потенціалу сонячної енергії. Пасивні і активні сонячні
нагрівачі, сонячні термоелектричні і фотоелектричні станції можуть дати значний вклад в енергетичну структуру Європи і України. Парадигма сталого розвитку (sustainable development) є найбільш прийнятною формою глобальної оцінки ефективності систем перетворення енергії. Історично, спроби оцінити ефективність таких систем були розпочаті з термодинамічної аналізу і послідовного обліку Першого і Другого законів термодинаміки. Технологій трансформації сонячної енергії є категорії критеріїв стійкого розвитку представлена нечіткими множинами, що відображуються безрозмірними функціями приналежності. Компромісне рішення досягається як результат перетинання функцій приналежності нечітких показників. У даній роботі представлений підхід, що враховує невизначеність цілей, як наслідок неповноти наших знань про реакцію навколишнього середовища на функціонування енергопреобразующіх систем. Передбачається, що цільові функції — ексергетичний к.к.д. і чистий прибуток поряд з екологічними. Проблема вибору перспективних робочих середовищ поставлена з погляду концепції сталого розвитку, що будує баланс між енергетичними показниками та екологічною безпекою проектованих систем. Передумовами є  галузь і надалі буде розвиватись:

  • один із найкращих у Європі зелений тариф;
  • «прив’язка» тарифу до курсу Євро;
  • наявність достатньої інсоляції практично у всіх регіонах України.

6. Тема: «Розробка багатофункціональної сонячної системи тепло-холодопостачання на основі низькотемпературного випарного охолоджувача»

Студент Дерун Олександр Віталійович

Керівник — д.т.н., проф. Дорошенко О.В.

Захист відбудеться  18.12.2018 р. о  9-00, вул. Дворянська, 1/3, ауд. 216

Анотація

Сонячна абсорбційна система одне з перспективних напрямів створення багатофункціональних сонячних систем (БСС) гарячого водопостачання, холодильних систем і систем кондиціонування повітря. Дана сонячна система включає  систему осушення зовнішнього повітря і випарний охолоджувач. Планується розробка принципового схемного рішення БСС, вибір робочого тіла-абсорбента, розробка розробка  випарного охолоджувача і рідинного сонячного колектора на основі полімерних матеріалів. В роботі будуть представлені відповідні розрахунки тепломасобміних  апаратів і виконаний аналіз принципових можливостей БСС на основі результатів експерементальних     досліджень, також порівняльний еколого-енергетичний аналіз альтернативних і традиційних рішень холодильних систем.


7. Тема: «Проект сонячної системи кондиціонування повітря з розробкою рідинного і газо-рідинного сонячних колекторів»

Студент Серединський Микола Юрійович

Керівник — д.т.н., проф. Дорошеко О.В.

Захист відбудеться  18.12.2018 р. о  9-00, вул. Дворянська, 1/3, ауд. 216

Анотація

Розроблювальні сонячні системи кондиціонування повітря (ССКП) включають два основних контури, осушувальний і контур термо-вологості обробки повітря, при чому в осушувальному контурі використовується десорбер-регенератор і абсорбер осушувач.

У проекті замість десорбера традиційного типу використовується газо-рідинний сонячний колектор(СКг-р) -регенератор.

Для забезпечення стабільної роботи СКг-р система регенерації виконана двоступеневою з використанням в першiй ступенірідинного сонячного колектора (СКр).

Перший ступінь забезпечує попередній нагрів (слабкого) розчину абсорбенту, який потім надходить у другу ступiнь регенерації.

У проекті планується розробка принципової схеми ССКП, розробка рідинного і газо-рідинного сонячних колекторів та виконання аналізу можливостей ССКП в залежності від параметрів зовнішнього повітря (температура і вологовміст). Буде виконано порівняльний еко-енергетичний аналіз принципових можливостей розробленої ССКП.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ